Оцінки охоплюють різні групи: перший показник стосується всіх вікових груп; другий — лише людей, які мають відповідні стани; третій — дітей і підлітків 0–19 років. Це не одна вибірка із взаємовиключними категоріями. Психічний стан людини неможливо визначити за зовнішністю. Європейський регіон ВООЗ не тотожний ЄС.
Що розповідають інші дослідження про психічне здоров’я в Європі?
Три плакати показують різні сторони однієї теми. За повідомленням ВООЗ від січня 2026 року, приблизно кожна шоста людина в Європейському регіоні живе зі станом, пов’язаним із психічним здоров’ям. Це близько 140 мільйонів людей усіх вікових груп. Йдеться про стани різної тяжкості, а не про те, що кожній шостій людині поставили діагноз або що всі вони потребують однакового лікування.
Чи є інші дослідження, крім повідомлення ВООЗ? Так, але вони часто ставлять трохи інші запитання. Наприклад, за даними Eurostat, у 2019 році 7,2% жителів ЄС віком від 15 років повідомили про хронічну депресію протягом попереднього року. Це на 0,3 відсоткового пункту більше, ніж у 2014 році. Тут вимірювали лише один із можливих станів, а не всі порушення психічного здоров’я разом. Тому 7,2% і «один із шести» не суперечать одне одному.
В іншому опитуванні, Flash Eurobarometer 2023 року, 46% респондентів у країнах ЄС повідомили, що протягом року мали емоційні або психосоціальні труднощі, наприклад відчували пригніченість чи тривогу. Це значно більша частка, але вона не означає, що майже половина населення має психічний розлад. Переживати тривожний період, мати виражені симптоми й жити з психічним розладом — не одне й те саме.
Другий плакат стосується доступу до допомоги. За оцінкою ВООЗ, до третини людей, які живуть із відповідними станами, не отримують необхідного лікування. Eurobarometer також показав проблему доступу до підтримки: 54% опитаних, які повідомили про проблему з психічним здоров’ям, не отримували допомоги від фахівця. Це не два вимірювання однієї групи: потреба в лікуванні й факт отримання професійної допомоги визначалися по-різному. Але обидва джерела нагадують, що мати потребу в допомозі та справді її отримати — різні речі.
Третій плакат присвячений дітям і підліткам. У звіті ВООЗ 2025 року йдеться приблизно про одну людину із семи серед дітей та підлітків віком 0–19 років. А міжнародне дослідження школярів HBSC допомагає побачити повсякденне самопочуття молоді. За аналізом OECD для країн ЄС, серед 15-річних частка тих, хто часто мав кілька скарг на здоров’я, зокрема пригніченість, дратівливість або труднощі зі сном, зросла з 42% у 2018 році до 52% у 2022-му. Це привід звернути увагу на добробут підлітків, але такі скарги не можна прирівнювати до діагностованих психічних розладів.
Чому ж в одному матеріалі фігурує кожна шоста людина, в іншому — 7,2%, а ще в іншому — 46%? Тому що дослідники рахують різне: психічні стани, окремі захворювання, відчуття людей або звернення по допомогу. До того ж Європейський регіон ВООЗ значно ширший за Європейський Союз, а рік публікації не завжди збігається з роком опитування. Наведені дані не можна додавати чи тлумачити як один безперервний часовий ряд.
Разом ці дослідження дають зрозумілу картину: труднощі з психічним здоров’ям торкаються багатьох людей, особливої уваги потребують діти й підлітки, а доступ до допомоги залишається нерівномірним. Плакати передають кілька важливих оцінок, а додаткові джерела допомагають зрозуміти їхній зміст та межі. І, звісно, за зовнішністю людини неможливо визначити, що саме вона переживає.
Джерела
- WHO Europe — Mental health (8 January 2026)
- WHO Europe — Child and youth mental health (5 November 2025)
- Eurostat — Chronic depression in the EU, 2014 and 2019 (10 September 2021)
- European Commission — Flash Eurobarometer 530: Mental Health (2023)
- OECD / European Commission — Health at a Glance: Europe 2024, Adolescent health
- WHO / HBSC — A focus on adolescent mental health and well-being (2021/22 survey; 2023 report)
CC BY-NC-SA 4.0